7 клас Всесвітня історія

18.05.20

Середньовічне суспільство Індії та Китаю

1. Індійське суспільство в середні віки

На основі карги охарактеризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Індії в епоху Середньовіччя. Назвіть сусідні з Індією країни. Які вже відомі вам події пов'язані з Індією?

Поставте до тексту 2—3 запитання про різні сфери життя. Запропонуйте своїм однокласникам на них відповісти.

Для жителів середньовічної Європи Індія була казковою країною. Багатства, які так захоплювали європейців, створювалися природою і працею мільйонів селян та ремісників. Тільки рису тут вирощувалося до 20 сортів.

Крім зернових, культивувалися цукрова тростина, бавовна, прянощі та багато різних фруктів. Чимало з цих культур запозичили з Індії сусідні народи. Славилась Індія й кокосовою пальмою. У своїх господарствах скотарі розводили корів, буйволів, верблюдів, кіз, коней тощо. Індійцям вдалося приручити навіть слонів. Вправні ремісники виготовляли вироби із золота, дорогоцінних металів, заліза.

У середньовічній Індії зберігалася традиційна структура суспільства.

ІЗ ПРАЦІ КИТАЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА СЮАІІЬ ЦЗАЯА’ (VIIСТ.)

Сім’ї в Індії поділяються на чотири варвп. До першої яарнтт належать брахмани. Це люди чистої поведінки, вони суворо дотримуються законів релігії, моральності— До другої варви належать кшатрії. Протягом багатьох сталіть вовн е правлячою групою. Кшатрії дбають про доброчесність і милосердя. Люди третьої варнп називаються вайшамп. Вони займаються торгівлею і шукають прибутків— Люди четвертої варті називаються шудрами— Шудри займаються землеробством— Одружившись, людина посідає вище або вижче становище, залежно від нсвоі спорідненості. Індійці не допускають безладного змішання через шлюби між родичами. Колишня заміжня жінка вже ніколи ве матиме другого чоловіка.

Па початку ХНІ ст. із володінь мусульман на півночі Індії утворилася незалежна мусульманська держава зі столицею в місті Делі — Делійський султанат. Усі немусульмани платили особливий подушний податок і були обмежені у правах. Тому багато корінних жителів переходило в іслам, аби звільнитися від цього податку. Невдовзі в деяких областях, наприклад у Бенгалії, на сході Індії, мусульмани становили більшість населення. Проте зберігалися і традиційні для Індії індуїзм та буддизм.

Сюань Цзан— буддійський монах-пілігрим. відомий китайський мандрівник.

Про які явища повсякденного життя і звичаї індійців розповідають документи й ілюстрації? Які з них відрізняються від зеичаів інших народів? Як ви гадаєте, з чим пов’язане виникнення таких звичаїв?

ІЗ "КНИГИ МАРКО ІШЛО" (ХНІ СТ.)

Коли хто помре і тіло його спалюють, дружина кидається у воговь і разом із чоловіком себе спалює; таких жінок сильно хвалять. Сказати правду, багато жінок роблять те, що я вам зараз розповів. Місцевий народ молиться ідолам, а багато хто бикові; бик. кажуть вони, найслав-ніпіа тварина. М’ясо його ні за що у світі не їстимуть, і ніхто аніяким способом не вб’є його.

Місцеві люди в бика міцно вірують і святим його вважають, а тоді, коли йдуть на війну, то беруть волосся від тих диких бпків_. Вершник прив'язує те волосся на шию своєму коневі, а піший — на щит або на шию: і вірують, що те волосся врятує їх, із труднощів виведе...

із " Записок про країни Заходу в епоху великої династії Тан о (.'юань Цзана lipo індійські міста

Міста і села мають брами. їх вулиці та провулки заплутані. Головні вулиці брудні. Торгові ларькп стоять на цих вулицях з обох боків і мають відповідні знаки. М’ясники, рибалки, танцюристи, та подібні їм живуть за межами міста. На вулицях ці люди зобов’язані триматися лівого боку\ покп не дійдуть до сеого будинку.

ІІро звичаї та одяг

Коли індійці сидять і відпочивають, вони Еикористовутоть циновки.

Одяг індійці не кроять і не шлють. їм дуоке подобаються білі тканини, і воші мало цінують кольорові або прикрашені малюнком...

ІІро торгівлю

В Індії є золото, срібло, мідь, нефрит, рідкісні самоцвіти і різноманітні коштовні каміння, які збирають на морських островах. Усе це індійці міняють на інші предмети. Справді, мешканці Індії завжди ведуть натуральний обмін, оскільки у них немає ні золотих, ні срібних монет...

Про царську сім’ю і військо

Головні воїни в цій країні обираються з найхоробріших. Оскільки сини наслідують професію батькіг, вони швидко оволодівають військовим мистецтвом. В Індії існують чотири роди військ: піхота, кавалерія, колісниці, слони. Слоніе вкривають міцною бронею, а до хоботів прив’язують гострі клинки.

1. Бог Брахма. 2. Бог Вкину. 3. Бог Шива. 4. Зображення індуїстських богів. 5. Колесо Сансари, що відображає уявлення індуїстів про колообіг народжень і смертей людини, котрий триває доти, поки душа не звільниться від своїх попередніх помилок (карми).

6. Вироби індійських ремісників з металу, кістки, дерева, тканини

2. ЖИТТЯ В ПІДНЕБЕСНІЙ ІМПЕРІЇ

На основі карти охарактеризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Китаю в епоху Середньовіччя. Назвіть сусідні з Китаєм країни. Які вже відомі вам події пов'язані з Китаєм?

На основі тексту складіть короткий путівник (4—5 речень), який би пояснював іноземцю певні китайські традиції та побут. Доберіть найцікавіші на вашу думку.

На нотатку VII ст. в Китаї утвердилася династія Тан, яка правила країною майже 300 років. Єдину державу очолював імператор з необмеженою владою, який вважався "сином Неба", тому країну називали " 1 Ііднебесною ".

У китайському суспільстві існувала жорстка ієрархія. Нижнє імператора знаходилися його найближчі родичі, ще нижче — чиновники. На відміну від Західної Європи, у Китаї родова знать до управління країною прямого доступу не мала. Дорогу до влади в Піднебесній відкривала, насамперед, освіченість. Чиновників призначали лише з тих, хто склав непрості іспити, де на одне місце було понад сто претендентів.

До іспитів допускалися всі вільні люди, однак переважна більшість тих, хто успішно витримував іспит, походила все-таки з впливових і заможних сімей. Водночас система іспитів давала можливість залучати на службу й талановитих простих людей.

Що підкреслював художник, малюючи велику юрбу чиновників?

На зрошуваних землях вирощували рис (на півдні його збирали по два врожаї на рік), цукрову тростину, чайні кущі. Китай вів морську торгівлю з країнами, розташованими на берегах Індійського океану'. Розвивалася торгівля і всередині країни. Аби полегшити перевезення, було споруджено Великий канал завдовжки 1700 км, який сполучав річки Янцзп та Хуанхе і використовувався для зрошення полів.

Побут і звичаї в Китаї відзначалися своєрідністю. Чоловіки й жінки носили довге волосся, яке зав’язували на маківці. Однією з ознак жіночої краси в Китаї вважали маленькі ніжки. Дівчаткам із багатих сімей перев’язували ноги бинтами, щоб вони не росли. Згодом дорослій жінці важко було ходити такими непропорційно малими ногами.

На сталих традиціях ґрунтувалися і сімейні звичаї. Укладанням шлюбу займалися батьки. Іноді вони домовлялися про заручини, коли

діти були ще немовлятами. Якщо хлопчик помирав до одруження, то заручена з ним дівчина вважалася вдовою і не могла вже вийти заміж. Бувало, що наречені вперше бачилися на власному весіллі.

У Китаї з глибокої давнини мирно співіснували кілька релігій. У 1 ст. н.е. з Індії в Китай проник і поширився буддиам — вчення про звільнення від страждань та досягнення стану' цілковитої відстороне-ності від зовнішнього світу (нірвани). Проте основою освіти, моралі, державного устрою, законодавства залишалося конфуціанство, яке виникло ще в VI—V ст. до н.е.

На основі ілюстрацій опишіть одяг, житло та релігію середньовічного Китаю.

а. ВНЕСОК ІНДІЇ ТА КИТАЮ

У СВІТОВУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ

Працюючи в парах, складіть таблицю: "Основні досягнення науки і культури Індії та Китаю".

Уже з перших століть нашої ери в Індії користувалися десятковою системою числення — індійськими цифрами, що зараз відомі як арабські. Математики вміти виконувати дії з дробами, обчислювати площі фігур й об’єми тіл. Один індійський математик й астроном VI ст. зумів з високою точністю визначити число 11 (пі). У багатьох містах Індії в Середні віки існували обсерваторії.

У книжках з медицини детально описувалася будова тіла людини та її внутрішніх органів. Лікарі вміли робити складні операції, використовуючи до 200 хірургічних інструментів і засоби знеболювання. Щоб розпізнати хворобу, визначали температуру тіла, вимірювали пульс хворого, оглядали колір шкіри та язика. Як ліки, використовували настої, відвари і мазі.

Зазвичай літературні твори писали санскритом. Ця мова була міжнародною у цій частині світу, так само, як у Західній Європі — латина.

Санскрит — літературна мова Давньої Індії, мова науковців, священиків. яку знали освічені люди, науковці, священики країн Південної Азії.

У перші століття нашої ери храми споруджували всередині печер. Серед них особливо вражають храмові печери Аджанти в Центральній Індїї. Аби художник міг працювати при денному світлі, необхідному для створення такого шедевру, використовувала ся спеціальна система дзеркал.

1. Середньовічне місто Джайсалмер. 2. Храм Кандарья Мхвдева, Кхаджурахо. 3. Мінарет Кутб-Мінар. Делі (XIII ст.). 4. Храмовая печера Аджанти (V—VI ст.). 5. Розписи храмової печери Аджанти — енциклопедія індійського життя (V—VII ст.). 6. Індійська книга

Важко назвати таку сферу науки, літератури або мистецтва, в яку не зробив би внеску Китай.

Саме китайці вперше винайшли книгодрукування, що дозволило ознайомити інші країни Сходу з досягненнями китайських вчених. Китайці винайшли порох і вогнепальну зброю, паперові гроші та морський компас. Китайські астрономи створили надзвичайно точний календар. у якому тривалість року лише на 27 секунд не співпадала зі справжньою величиною, знали причини сонячних і місячних затемнень та вміли їх передбачати. Особливо славилася китайська порцеляна, винайдена в епоху Тан. Китайці ревниво оберігали секрети виробництва порцеляни, і в Європі и навчилися виготовляти лише у XVIII ст.

Китайці мали глибокі звання з медицини, історії, географії. У XV ст. їхній флот здійснив грандіозне плавання до східного узбережжя Африки.

Які винаходи середньовічних народів Китаю ми використовуємо зараз?

8 поширенням буддизму з Індії прийшли раніше не відомі в Китаї традиції храмової архітектури, скульптури та живопису. Почалося спорудження величезних монастирів зі статуями Будди. Чудовими пам’ятками архітектури були високі багатоярусні вежі — пагоди, які споруджуватися на честь буддистських святих.

СЕРЕДНІ ВІКИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Велике переселення народів, що протягом 300 років вирувало на просторах Азії та Європи, призвело до загибелі Західної Римської імперії, а також давніх держав Індії та Китаю. Якісно новий стан державного, суспільного й культурного життя європейських й азіатських цивілізацій утвердився на тисячу років та увійшов в історію під назвою «Середні віки». Підсумкам епохи Середньовіччя присвячений цей параграф.

1. Поділ світу середньовічними цивілізаціями.

У Середні віки світ невпізнанно змінився. У Європі, Азії й Африці виникло кілька не схожих одна на одну цивілізацій. Вони охопили своїм впливом більшість народів, що згадуються в писемних джерелах.

Спираючись на досягнення античних і варварських народів, у Європі поступово затвердилася християнська цивілізація, країни й держави якої охоплювали землі від Піренеїв до Уралу й Скандинавії. Зберігаючи давні традиції й пристосовуючись до нових умов, розвивалися могутні та своєрідні цивілізації Китаю й Індії. Найбільш молодою і активною виявилася арабо-мусульманська цивілізація. У результаті арабських завоювань VII—IX ст. іслам затвердив свій вплив на землях Північної Африки, Близького Сходу, Середньої та Передньої Азії.

Середньовічні цивілізації значною мірою відрізнялися одна від одної, проте не можна стверджувати, що одні були кращими за інші.

2. Від варварського королівства до станово-представницької монархії.

Середньовічне тисячоліття суттєво змінило державний устрій європейських країн. Від варварських королівств і князівств через феодальну роздробленість провідні країни Європи пішли шляхом створення централізованих національних держав. У багатьох західноєвропейських країнах важливу роль відіграли станово-представницькі збори (парламенти, Генеральні штати, сейми, кортеси тощо). Вони обмежували всевладдя королів й імператорів. Деякі країни й народи увійшли до складу Священної Римської імперії.

Рис. 1. Печерний буддійський храм в Індії

Рис. 2. Пізанська вежа в Італії — шедевр романської архітектури

Інші об’єднували свої держави (Польща й Литва) в умовах постійної зовнішньої небезпеки.

Середньовічна Європа неодноразово показувала свою силу, відбиваючи набіги кочівників, вторгнення сарацинів, навалу монголів у XIII ст. Середні віки стали часом народження й нині існуючих держав, таких як Франція, Англія, Іспанія, Росія, Туреччина тощо.

Іншим історичним шляхом розвивалися азіатські народи, що входили до складу великих імперій у Китаї, Індії й арабському світі. Тут затвердилися держави у вигляді деспотій. Правління деспота (імператора, шаха, хана, султана) не обмежувалося законом, усі жителі країни були його підданими. Вважалося, що багатства країни, життя й майно людей належали правителеві.

Середньовічні держави створили необхідні умови для подальшого розвитку народів і країн.

3. Середньовічне суспільство.

У важкі часи Середньовіччя одна людина самостійно вижити не могла. Люди були змушені об’єднувати свої зусилля. Феодали створили феодальну драбину і рицарські ордени. За сприяння духівництва виникли церкви, монастирі, жебрущі ордени. Трударі об’єднувалися в селянські общини, ремісничі цехи, купецькі гільдії. Середньовічні школярі й вчителі створювали університети. Навіть злидарі й бурлаки мали свої об’єднання.

Рис. 3. Створення світу. Середньовічна мініатюра

Рис. 4. Альгамбра — палац мусульманських правителів Іспанії

Схожі об’єднання людей існували і в країнах Сходу (монастирі, ордени, общини). В Індії склалася унікальна система розподілу людей на варни й касти. У багатьох східних країнах дуже сильними залишалися родоплемінні відносини.

Наприкінці Середньовіччя розподіл людей на стани, касти, ордени й общини гальмуватиме подальший розвиток суспільства.

4. Духовне життя в Середні віки.

Духовне життя людини визначалося релігійними потребами, мораллю й правилами. У цей час зміцніли й затвердилися світові релігії, які поділили між собою все цивілізоване людство.

У Ранньому Середньовіччі вчення Конфуція в Китаї стало релігією. За наказом імператора на честь давнього мудреця почали зводити храми й здійснювали жертвоприношення. Конфуціанство називають «релігією порядку», що зміцнює одноосібне всевладдя «Сина Неба». Китайський буддизм і даосизм створили необхідні умови для самовдосконалення людини, розвитку наук про природу й суспільство.

Індуїзм, що склався в Індії в I тис. н. е., з одного боку, закріплював, освячував розподіл людей на варни й касти, але з другого, — відрізнявся високим рівнем толерантності до інших релігій і культур.

За короткий історичний період іслам перетворився на світову релігію, поширюючи досягнення арабо-мусульманської культури. Важливою особливістю духовної культури країн ісламу став розвиток наукових знань в області математики, астрономії, географії й історії.

Християнство поділилося на дві великі гілки — католицтво й православ’я. Проте середньовічне християнство сприяло розвитку всіх напрямків культури й видів мистецтва. Із середньовічних монастирських шкіл виросли університети, зародилися початки наукових досліджень.

Духовне життя середньовічного суспільства визначило появу культури гуманізму й Відродження в провідних країнах Європи.

5. Досягнення матеріальної культури.

Матеріальний світ середньовічної людини змінювався дуже повільно. Селянські знаряддя праці, інструменти ремісника, транспортні засоби вдосконалювалися, але ці зміни не були кардинальними, розтягувалися в часі й не впливали на життя людини.

Рис. 5. Храм Неба в Пекіні (1420 р.)

Рис. 6. Китайський корабель і європейська каравела

? Який із цих кораблів XV ст. був краще пристосований до далеких морських мандрів?

Варто також пам’ятати, що країни східних цивілізацій протягом усієї доби Середньовіччя випереджали Європу в розвитку науки, техніки й матеріального світу в цілому. Через кілька століть у європейських країнах почали користуватися відкриттями й досягненнями східних цивілізацій: порох і вогнепальна зброя, папір і друкарство, компас, алгебра й «арабські» цифри.

Останні два століття епохи Середньовіччя стали часом рішучих змін у матеріальній культурі західноєвропейських країн. Як завжди, найпомітніший прогрес відбувся в галузі озброєнь. З’явилися облогові й польові гармати, здатні вирішити долю будь-якої фортеці. Це переконливо довела артилерія османів під час штурму Константинополя, що вважався неприступним. Ручна вогнепальна зброя (аркебузи) швидко звела нанівець усі переваги закутих в обладунки рицарів. «Воюючий стан» замінила дисциплінована наймана піхота.

М’язову силу людини й тварин повсюди змінило водяне колесо. Помітними були досягнення в області механіки — ремісники застосовують свердлильні, токарські й шліфувальні верстати. На вежах міських ратуш з’являється механічний годинник. Зростання торгівлі стимулює появу нових типів морських суден.

Середні віки створили необхідні умови для подальшого бурхливого розвитку європейської цивілізації в епоху Нового часу.